Сіро-коричнева смуга на рівні води в унітазі та білі розводи довкола змішувача часто не зникають навіть після ретельного чищення. Причина може бути не в старанності, а в тому, що для такого нальоту обирають невідповідний засіб.
Відкладення утворює карбонат кальцію, який залишає жорстка вода. Він збирається нижче рівня води, в отворах під обідком і біля стоку, а кожне змивання додає новий шар. Сода є лугом, тому розчинити такі відкладення не здатна й діє лише як абразив. Оцет — кислота, але слабка: розведений водою в чаші, він майже не справляється з кіркою, що наростала місяцями.
Для такого чищення краще підходить лимонна кислота. Цей білий порошок продається у відділах для консервації, господарських магазинах та в інтернеті. Вона сильніша за оцет, не має запаху й, за наведеними рекомендаціями, безпечна для фаянсу, хромованих поверхонь і плитки. Лимонною кислотою також чистять забиті отвори душової лійки, хоча через більшу площу замочувати її доводиться довше.
Для унітаза дві-три столові ложки лимонної кислоти розчиняють у каструлі гарячої води. Розчин виливають у чашу, спрямовуючи його на смугу та під обідок, і залишають на всю ніч. Саме тривале замочування часто пропускають, хоча воно має вирішальне значення. Зранку поверхню проходять йоржиком і змивають воду.
Якщо наліт старий і товстий, може знадобитися ще одна ніч. Смугу, яка тримається роками, можна спробувати зняти змоченою пемзою: нею обережно проводять по поверхні, щоб прибрати розм’якшені кислотою відкладення, не залишаючи подряпин.
Для кранів і душових перегородок підійде м’якший спосіб. Лимон розрізають навпіл, натирають ним наліт, залишають на 10–15 хвилин і змивають гарячою водою. Лимонний сік також містить лимонну кислоту й краще тримається на вертикальних поверхнях. Із сильнішим нальотом може впоратися ганчірка, змочена в розчині лимонної кислоти: нею приблизно на годину обгортають основу змішувача.
Лимонну кислоту не можна поєднувати з хлорними засобами для чищення. Така суміш виділяє отруйний газ. Перед використанням іншого засобу чашу потрібно промити й злити воду.
Щоб наліт повертався повільніше, рекомендують щотижня чистити унітаз йоржиком, а раз на місяць додавати трохи лимонної кислоти. Також варто усунути причини, які прискорюють появу відкладень: бачок, що постійно підтікає й залишає вологу смугу для осідання мінералів, і погану вентиляцію у ванній, через яку поверхні не встигають висохнути.
Сода, яка не розчиняє вапняні відкладення, може стати в пригоді для чищення плити. Її луг розчиняє жирні кислоти, з яких складається пригорілий наліт. Для цього чотири столові ложки соди змішують із двома ложками води, наносять пасту на брудні місця й залишають на 10 хвилин. Якщо нагар старий, до суміші додають кілька крапель оцту.